- спеціальний
- -а, -е.1) Признач. виключно для кого-, чого-небудь; який має особливе призначення. Спеціальний випуск газети. || Який чимсь вирізняється з-поміж інших; не такий, як інші; особливий. || рідко. Який відзначається більшою, ніж звичайно, мірою свого вияву.••
Спеціа́льна педаго́гіка — наука про виховання і навчання дітей з вадами психофізичного розвитку.
Спеціа́льний кореспонде́нт — співробітник газети, журналу і т. ін., якого редакція посилає куди-небудь із певним завданням.
Спеціа́льні шко́ли — навчально-виховні установи для дітей з вадами психофізичного та фізичного розвитку.
2) Який стосується окремої галузі науки, техніки, мистецтва і т. ін.; признач. для спеціалістів у цій галузі.••Спеціа́льна осві́та — освіта (вища або середня), що дає певну спеціальність.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.